27.01.2015
КОЛИ В КРАЇНІ ЙДЕ ВІЙНА, НІХТО НЕ МОЖЕ ЛИШАТИСЬ ОСТОРОНЬ ВІД НЕЇ
-«Визначившись з першочерговими завданнями, ми продовжуємо працювати в напрямку допомоги нашим землякам, які несуть і нестимуть службу по обороні нашої країни», - зазначив під час чергового засідання координаційної ради з питань допомоги армійцям, голова Новоукраїнської районної ради Валерій Савенко.
Підсумувавши результати нещодавньої поїздки в зону АТО, волонтери окреслили найбільш нагальні потреби воїнів та акцентували увагу, на тому, що наразі громадськості слід активізуватись для забезпечення усім необхідним військових чергової мобілізаційної хвилі. – « Після проходження навчання вони будуть відправлені на передову і ми повинні бути готовими забезпечити їх тим, чого вони не отримають від армії», - резюмував голова районної ради.
Передаючи громаді новоукраїнщини подяки від військових за вже отриману допомогу, активісти зазначили, що на сьогодні бійці знову відчувають потребу в продуктах харчування. Тож, якщо населення чи керівники сільгосппідприємств, підприємці мають можливість надати таку допомогу, вони можуть зробити це і через новоукраїнських волонтерів, які постійно курсують на передову з гуманітарними та благодійними вантажами. Особисті Подяки від бійців волонтери передали районному керівництву, працівникам та керівництву СТОВ «Колос», Комишуватській громаді, учнівському і педагогічному колективу ЗШ №6 та іншим.
Також на засіданні координаційної ради було відзначено тих, хто особисто допоміг доставити на фронт, для потреб військових, переданий приватним підприємцем Р.Осипяном ЗІЛ-131. Посильну допомогу у відновленні вантажівки надавали Микола Донець, Ігор Крутченко, Віктор Гетьманенко, Станіслав Косенко, Михайло Сербул. Пальне для того, щоб доставити вантажівку на передову в кількості більше ніж 300 літрів, надав директор ТОВ «Еврощебінь» В.П Будулатій. Як розповів волонтер М.Нікулін, разом з ним транспорт для бійців 28-ої аеромобільної бригади доставляли сільгоспвиробник Станіслав Косенко та Олег Клюєв.
- «Ми бачили поля, засіяні мінами, осколками «градів» та артилерійських снарядів, -- розповідає після отриманих на передовій вражень, Станіслав Косенко. Дивлячись на ті зчорнілі поля, на зруйновані населенні пункти розумієш, що насправді кожен з нас готовий відмовитись від багато чого, лишень не побачити усе це у себе.. Тут вже важливо зрозуміти інше – ми повинні зробити усе можливе і неможливе, щоб не допустити подібного в середині нашої України і не дати поневолити ні себе, ні своїх рідних, ні свою Батьківщину…»